- прочинений
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до прочинити. || прочи́нено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
прочинений
Смотреть что такое "прочинений" в других словарях:
прочинений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
напівпрочинений — а, е. Трохи, не зовсім прочинений … Український тлумачний словник
